- єдноіменник
- -ника, ч. Ол.Тезко; друга особа з тим самим ім'ям.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
єдноіменник
Смотреть что такое "єдноіменник" в других словарях:
дно — 1 іменник середнього роду поверхня ґрунту під водою; нижня плоска частина улоговини на поверхні землі дно 2 іменник середнього роду нижня стінка якого небудь предмета * Але: два, три, чотири дна дно 3 іменник середнього роду найнижчі прошарки… … Орфографічний словник української мови
Східно-Павлівське — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Гродно — іменник середнього роду місто в Білорусі … Орфографічний словник української мови
Кладно — іменник середнього роду місто в Чехії … Орфографічний словник української мови
Назви книг Святого Письма та їх скорочення і цитування — Повна назва // Скорочена назва (в таблицях, списках) // Скорочення для загальної богослов. літератури // Скорочення для вузьких біблійних студій СТАРИЙ ЗАВІТ Книга Буття // Буття // Бут. // Бт Книга Виходу // Вихід // Вих. // Вх Книга Левіта //… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Зміни правописних норм — пропоновані проєктом найновішої редакції «Українського правопису» (1999), яких ІБТП дотримується у своїх рекомендаціях 1. Писати в іншомовних загальних назвах тільки г, незалежно від того, h [г] чи g [ґ] вимовляють у мові джерелі: агент, гіпотеза … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
відновник — 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто відновлює що небудь відновник 2 іменник чоловічого роду хімічна речовина … Орфографічний словник української мови
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
біднота — 1 іменник жіночого роду бідні люди біднота 2 іменник жіночого роду бідність … Орфографічний словник української мови
умирати — (вмира/ти), а/ю, а/єш, недок., уме/рти (вме/рти), умру/, умре/ш, док. 1) Переставати жити, існувати; прот. жити. || за кого – що. Гинути, захищаючи, обстоюючи кого , що небудь. 2) перен. Проходити, закінчуватися; безслідно зникати, пропадати. 3)… … Український тлумачний словник
